Мило житкое c дозатором 500 мл

Рідке мило

- Ж. милом називається калійне мило, яку готують омылением жирів їдким калі, на відміну від твердого або натронного мила, готується омылением жирів їдким натром. Хоча рідке мило готується в значно меншій кількості в порівнянні з твердим, тим не менш виробництво його представляє все ж досить значну галузь миловаріння, так як Ж. мила досить часто вживаються в промисловості, між іншим, в сукновальном виробництві. Їх перевагу твердим натронним милу внаслідок їх більшої розчинності. Для приготування Рідкого мила, як вже сказано, лугом служить їдке калі, яку готують з поташу дією на нього їдкою вапна. Характерними властивостями такого мила є: по-перше, більша або менша м'якість його, тягучість, і по-друге - прозорість. Калійне мило внаслідок своєї гігроскопічності утримує значну кількість води частиною у вигляді механічної домішки, частиною в хімічному з'єднанні. Так, тоді як при омылении 3 частин жиру їдким натром виходить в середньому звичайно не більше 5 частин твердого мила, при омылении того ж кількості жиру їдким калі виходить не менше 6-7 частин Рідкого мила. Як на особливість калійного мила, слід вказати також на те, що воно не осаливается надмірною кількістю розчину їдкого калі, а утримує його в розчині так само, як і міститься в жирі гліцерин. Так как, однако, присутствие избытка щелочи в мыле весьма вредно, то это обязывает при варке его по возможности строго соразмерять количество щелочи, употребляя ее лишь столько, сколько достаточно и необходимо для омыления взятого количества жира. Ж. мыло называется часто также зеленым мылом, что зависит от того, что для его приготовления прежде много шло конопляного масла, окрашенного хлорофиллом в зеленый цвет, который до известной степени сохранялся и в приготовленном из масла мыле. В настоящее время, когда Ж. мило дуже часто готується не тільки з конопляного, але і з інших олій, вживають для підфарбовування його якийсь синій пігмент, наприклад індиго, анілінову синь, який, як додатковий до жовтого кольору мила, утворює разом зелений. Іноді варіння Ж. мила ведуть на змішаному лугу, тобто містить, крім їдкого калі, також і деяку кількість їдкого натру. Крім того, що при більшій дешевизні їдкого натру це представляє невелику вигоду, вести варіння на змішаному лугу зручно ще й в тому відношенні, що получающееся при цьому мило більш густо. Змішаний луг готується з 80-85 частин поташу і 15-20 частин соди, додаючи необхідну кількість вапняного молока і ведучи всю іншу обробку так само, як звичайно при напущении їдких лугів. При вживанні великої кількості соди мило стає непрозорим.